 |
| Шляхетський герб роду Тобілевичів «Трживдар» |
Родинне коріння Тобілевичів сягає ХIV століття та пов’язане з Великим Князівством Литовським. Свого часу рід мав невеликі земельні маєтності, але згодом шляхтичі Тобілевичі через повне розорення перетворилися на неосідлих шляхтичів-чиншевиків, оскільки власної землі у них не стало.
Після приєднання Правобережної України до Росії, згідно з Указом Катерини ІІ 1785 року для затвердження у російській дворянській гідності польська шляхта повинна була довести своє шляхетське походження.
Рід шляхтичів Тобілевичів надав свої документи на розгляд до Київського Дворянського Депутатського зібрання, яке у 1804 році своїм рішенням внесло рід Тобілевичів до І частини Родовідної книги Київської губернії.
Однак, Урядовий Сенат після ревізії справи не затвердив рід у дворянстві, але й остаточно не відмовив. Процес доведення прав роду Тобілевичів на дворянську гідність та розгляд справи у Сенаті тягнувся десятки років.
Після придушення третього польського повстання 1863 року, що охопило всю Правобережну Україну, за Височайшим наказом від 1864 року,розгляд прав на дворянство родів, які походили з колишньої польської шляхти, був припинений.
Роди, права яких на дворянство не було визнано до 1864 року, з 1 січня 1865 року записувалися до податкових станів з правом доводити свої шляхетські права наново з 2 січня 1868 року.
До цієї категорії потрапив також шляхетський рід Тобілевичів.
Шляхтичі Тобілевичі, яких на той час нараховувалося понад 30 осіб, відмовилися від подальших клопотань про визнання у російському спадковому дворянстві та вийшли у міщани, а потім навіть у селяни.
Родовим гніздом шляхтичів Тобілевичів є містечко Турія Лебединської волості Чигиринського повіту Київської губернії (зараз - однойменне село на території Новомиргородського району Кіровоградської області).
Родичалися Тобілевичі переважно з представниками таких же у минулому шляхетських родів, з яких лише деякі довели свої права на дворянство - ізЗарницькими, Невяровичами, Тарковськими, Шандровськими тощо.
Рід Тобілевичів належав до гербового шляхетства та використовував старовинний польський герб "Трживдар", опис якого міститься у праці Олександра Лакієра "Российская геральдика" (Санкт-Петербург, 1850):
"250. Трживдар (Trzywdar) - в красном поле три серебряных креста, из которых два целых, а третий со сломанным концом. Они сходятся между собою наподобие буквы Y. В трех углах, образуемых крестами, помещается по золотой звезде. На шлеме три страусовых пера (табл. XXII, рис. 25). Название этого знамени геральдики объясняют тем, что в этом гербе всякая фигура изображается по три раза. Ср. герб Новицкий".
Родовід склав Богдан Тобілевич
Представники
 |
| М. Садовська-Барілотті |
 |
| М. Садовський |
- Тобілевич Іван Карпович (літературний псевдонім — Карпенко-Карий; 17 (29) вересня 1845 — 2 (15) вересня 1907 — видатний український драматург, актор,режисер;
- Тобілевич Марія Карпівна (сценічний псевдонім — Садовська; за чоловіком — Садовська-Барілотті; квітень 1855 — 27 березня 1891) — українська співачка та драматична артистка;
- Тобілевич Микола Карпович (сценічний псевдонім — Садовський; 1 (13) грудня 1856 — 7 лютого 1933 — український актор і режисер, один з основоположників українського театру;
- Тобілевич Микола Миколайович — син Миколи Садовського, підполковник Армії Української Народної Республіки, політичний діяч уряду УНР в екзилі;
- Тобілевич Панас Карпович (сценічний псевдонім — Саксаганський; 3 (15) травня 1859 — 17 вересня 1940 — український актор, режисер, театральний діяч;
- Тобілевич Софія Віталіївна (дівоче прізвище — Дітковська; 3 (15) жовтня 1860 — 7 жовтня 1953 — українська акторка, письменниця;
- Тобілевич-Кресан Марія Іванівна (19 грудня 1883 — 1 жовтня 1957) — українська письменниця-перекладач та театральний діяч.
 |
| М. Тобілевич-Кресан |
 |
| С. Дітковська |
 |
| П. Саксаганський |
.jpg){kind=link}